Информационный сайт г.ЗолотоношиПомощь Опросы Почта Карта Погода Фото Новости Знакомства Онлайн игры Объявления Правила Форум


Логин:
Пароль:
Главная » 2008 » Март » 25 » Майстриня коровайних справ
23:08:41
Майстриня коровайних справ
Випічка золотоніської коровайниці славиться навіть серед високо посадовців.
   "Коровай – це дванадцять годин копіткої роботи", – запевняє майстриня із Золотоноші.
 
Премудре коровайне діло
   І це цілком відповідає істині. Насамперед тому, що випекти справжній святковий коровай під силу далеко не кожному.
– У цій справі багато усіляких тонкощів. Однак головне зрозуміти, що тісто – живе. Тому потрібно суто інтуїтивно відчувати, що й коли йому додати, – з посмішкою каже золотоніська коровайниця Людмила Андріївна.
   Що ж стосується традицій випікання весільного короваю, то раніше це був справжній ритуал з піснями, танцями, обрядовими діями. До речі, до такої справи допускали лише тих заміжніх жінок, сімейне життя яких склалося якнайкраще.
– Свого часу на такі дійства запрошували й мою маму, а вона брала мене. Тож випекти гарний коровай – це практично моя дитяча мрія, – сміється коровайниця.
   Як би там не було, а й нині випікання вдалого короваю без певних хитрощів усе ж не обходиться.
– Випікаю весільний хліб я лише у справжній українській печі. І саме це додає йому певного аромату, смаку, душі врешті-решт. Я вже давно переконалася, що як не намагайся, а такої випічки у звичайній духовці не вийде, – пояснює жінка. – А як заходжуся біля тіста, то обов’язково його перехрещу, прочитаю молитву, і лише потім беруся до роботи.
Яке ж свято без короваю
   Дійсно, без короваю не обходиться не лише жодне весілля, а й приїзд високопосадовців і навіть державні свята.
– Інколи доводиться пекти і на подібні заходи. Звичайно, до таких короваїв я вже й не так підходжу, та і не так переймаюся, як весільними, – розповідає майстриня. – Свого часу куштував мого короваю і колишній український президент.
   Який саме, золотоніщанка так і не зізналася, як не захотіла розкривати й імен інших високопосадовців, яким випадало спробувати її випічки.
– Хіба усіх їх пригадаєш, – усміхається Людмила Андріївна. – Запам’ятався один випадок, коли до області завітала якась делегація. Лише побачивши мій коровай, приїжджі сказали, що ось тепер вони розуміють – це саме Черкащина. І замість того, аби скуштувати, забрали святковий хліб з собою до Києва.
   Не раз випадало короваям із Золотоноші мандрувати до Москви, Санкт-Петербурга, і навіть до Англії, Німеччини та Сполучених Штатів Америки.
– Цікавий випадок трапився, коли родичі повезли спечений мною коровай на весілля до Закарпаття, яке завше славилося випічкою, – пригадує золотоніська майстриня. – А як повернулися, то розповідали, що весь тиждень їх там приймали як найшанованіших гостей за те, що привезли такий гарний і смачний коровай.
   Правда, мало хто підозрює, що створення такого дива – справа не з легких, адже потребує майже дванадцяти годин безперервної роботи.
– Це дуже важко насамперед фізично, адже я усе роблю руками, без допомоги будь-якої техніки. Чимало часу забирає й оформлення короваю, – каже пані Людмила. – Та, попри все, головним у цій справі лишається бажання спекти гарний коровай.

Джерело: "Прес-Центр".
Категория: Новости Золотоноши и Черкащины | Просмотров: 1333 | Добавил: jackonzolo | Рейтинг: 2.3/3
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:



Главная Главная
Помощь Помощь
RSS RSS лента
Почта Почта Золотоноши
Карта Знакомства в Золотоноше
Карта Карта Золотоноши
Погода Погода в Золотоноше
Контакты Контакты
Форум Форум Золотоноши
Новости Новости Золотоноши
Опросы Опросы Золотоношцев
Онлайн игры Онлайн игры
Фото Фотографии Золотоноши
Объявления Объявления Золотоноши
Правила Правила подачи объявлений
Подписка на рассылку Подписка на новые объявления



© 2020 | Хостинг от uCoz
Стрелка
Чтобы увеличить шрифт(масштаб страницы), нажмите: Ctrl +